Укр
Eng
Журнал
Автору

Поняття інформації. Частина 1. Представлення інформації у формі наукової теорії

Кургаєв Олександр Пилипович, доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, м. Київ

pages 115–126

DOI: 10.1615/JAutomatInfScien.v52.i1.70

Проблема подання, оперування й використання інформації є центральною проблемою інформатики. Як вихідну гіпотезу інформацією прийнято вважати всяку структуру, незалежно від її походження, носія, подання й використання. Термін інформація запропоновано поширити на всю піраміду пізнання (дані, інформація, знання, мудрість) DIKW (data, information, knowledge, wisdom), закріпивши за її нижньою частиною термін дані, а за надбудовою — термін знання. Дані — це факти, представлені в простих фіксованих структурах, знання — це загальні твердження в логічно складних понятійних структурах у складі шарів нарощування його досконалості: концептуальна модель, модель міркувань і модель переваг. Як формальний зразок комп'ютерної моделі всякого знання прийнято вважати логічну структуру наукової теорії в складі семантики й мови теорії. У структурі семантики теорії запропоновано розрізняти наступні компоненти: основа в складі концептуальної моделі, представленої логічно складними понятійними структурами, і емпіричною моделлю у формі системи процедур обробки даних; ядро теорії у формі моделі міркувань теорії; модель переваг у формі структури теорій-наслідків фундаментальної теорії; і наслідки теорії. Концептуальна модель є єдина система визначень змісту термінів теорії в їхньому взаємному зв'язку й залежності. Емпірична модель — це система операціональних визначень змісту базових термінів концептуальної моделі на всій множині предметів онтологічної картини світу. Модель міркувань — це структура використання аксіом теорії в процесі виведення детермінанта, що задає структуру концептуальної моделі задачі в сигнатурі концептуальної моделі теорії. Структура розвиненої теорії організована в деревоподібну ієрархію, її логічна підстава — фундаментальна теорія, вузли — окремі теорії різної універсальності. Структуру мов системи наукових теорій представлено трьома множинами теорій (знаків, синтаксису й семантики), взаємопов’язаних між собою, із джерелами-прийма­чами знакових образів і з дійсністю. Роз'яснено сутнісну специфіку й взаємозв'язок усіх компонентів структури наукової теорії.

Ключові слова: інформація, знання, дані, структура, наукова теорія, семантика теорії, мова теорії, концептуальна модель, емпірична модель, модель міркувань теорії, теорії–наслідки.

  1. Yucong Duan; Lixu Shao; Gongzhu Hu; Zhangbing https://ieeexplore.ieee.org/search/ searchre-sult.jsp?searchWithin=%22First%20Name%22:%22Gongzhu%22&searchWithin=%22Last%20 Name %22:%22Hu%22&newsearch=true Zhou; Quan Zou; Zhaoxin Lin. (7–9 June 2017). Specifying architecture of knowledge graph with data graph, information graph, knowledge graph and wisdom graph. 2017 IEEE 15th International Conference on Software Engineering Research, Management and Applications (SERA). DOI: 10.1109/SERA.2017.7965747 Retrieved from: https://ieeexplore.ieee.org/document/7965747
  2. Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1983. 496 с.
  3. Кургаев А.Ф. Проблемная ориентация архитектуры компьютерных систем. Киев: Сталь, 2008. 540 с.
  4. Ивин А.А. Основы теории аргументации. М.: ГИЦ «ВЛАДОС», 1997. 352 с. URL: https://-coollib.com/b/298965.
  5. Философский энциклопедический словарь: 2–е изд. / Ред. кол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб–Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. М.: Сов. энциклопедия, 1989. 815 с. URL: https://www.-libex.ru/detail/book30058.html (Дата обращения: 15.12.2018)
  6. 6.Клини С.К. Математическая логика. М.: Мир, 1973. 480 с.
  7. Роджерс Х. Теория рекурсивных функций и эффективная вычислимость. М.: Мир, 1972. 624 с.
  8. Милль Дж.Ст. Система логики силлогистической и индуктивной: Изложение принципов доказательства в связи с методами научного исследования. М.: Изд. Г.А. Лемана, 1914. 880 с.
  9. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика как часть теории познания и научной методологии (фундаментальный курс). М.: Наука, 1994. Кн. I. 312 с. Кн. II. 332 c. URL: http://platona.-net/load/knigi_po_filosofii/logika/vojshvillo_degtjarev_logika_kak_chast_teorii_poznanija_nauchnoj_metodologii/18-1-0-734.
  10. Фреге Г. Избранные работы / Пер. с нем. М.: Дом интеллектуальной книги, Русское фено-менологическое общество, 1997. 160 с.
  11. Кюнг Г. Онтология и логический анализ языка. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. 240 с. URL: https://www.springer.com/la/book/9789027700285 (Дата обращения: 15.12.2018).
  12. Гильберт Д., Бернайс П. Основания математики: Логические исчисления и формализация арифметики. М.: Наука, 1982. 556 с. URL: https://www.springer.com/gp/book/9783642868955.
  13. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных наук. М.: Изд-во иностр. лит., 1948. 326 с.
  14. Рабин М.О. Разрешимые теории // Справочная книга по математической логике: В 4 ч. / Под ред. Дж. Барвайса. М.: Наука, 1982. Ч. 3. Теория рекурсии. С. 77–111.
  15. Баженов Л.Б. Строение и функции естественнонаучной теории. М.: Наука, 1978. 232 с.
  16. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция. — М.: Прогресс–Традиция, 2003. — 744 с.
  17. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного. Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. ХХII: Когнитивные аспекты языка. С. 281–309.
  18. Успенский В.А., Семенов А.Л. Теория алгоритмов: основные открытия и приложения. М.: Наука, 1987. 288 с.
  19. Смирнов В.А. Логические методы анализа научного знания. М.: Наука. 1987. 256 с.
  20. Ильин В.В. Критерии научности знания. М.: Высш. шк., 1989. 128 с.
  21. Кузнецов И.В. Избранные труды по методологии физики. (На подступах к теории физиче-ского познания). М.: Наука, 1975. 296. URL: http://opac.mpei.ru/notices/index/IdNotice: 220758/ Source:default.
  22. Гудман С., Хидетниеми С. Введение в разработку и анализ алгоритмов М.: Мир, 1981. 366 с.
  23. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике. Для научных работников и инженеров М.: Наука, 1974. 832 с.
  24. Вагнер Г. Основы исследования операций: В 3 кн. М.: Мир, 1972. Т. 1. 336 с.; Т. 2. 488 с.; Т. 3. 502 с.
  25. Бурбаки Н. Архитектура математики. Архитектура математики. М.: Знание, 1972. С. 4–18. URL: https://www.springer.com/fr/book/9783540339380 (Дата обращения: 15.12.2018).
  26. Кургаев А.Ф. Синтез–обоснование идеала структуры языка научной теории. Математичні машини і системи. 2006. № 1. С. 99–112. URL: http://www.immsp.kiev.ua/publications/ articles/2006/2006_1/Kurgaev_01_2006.pdf (Дата обращения: 15.12.2018).
  27. Бейлин Дж. Краткая история генеративной грамматики. Фундаментальные направления современной американской лингвистики. Под ред. А.А. Кибрика, И.М. Кобозевой, И.А. Се-кериной. М.: Изд–во Моск. ун–та, 1997. С. 13–57.
  28. Джакендофф Р. Модель языковой способности: неоминималистская перспектива Вестн. Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. 2002. № 2. С. 157–189.
  29. Гивон Т. Система обработки визуальной информации как ступень в эволюции человече-ского языка Вестн. Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. 2004. № 3. С. 117–169. URL: https://-benjamins.com/catalog/z.syn1.