ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Зубарева Олена Олександрівна, кандидат технічних наук, зам. голови Сумського обласного управління Союзу економістів України

Рябцев Геннадій Леонідович, доктор наук державного управління, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ

Басанцов Ігор Володимирович, доктор економічних наук, професор Учбово-наукового інституту фінансів, економіки та менеджменту ім. О. Балацького Сумського державного університету

Бєлов Сергій Валентинович, начальник відділу Головного інформаційно-обчислювального центру АО «Укрзалізниця», м. Київ

pages 125–136

DOI: 10.1615/JAutomatInfScien.v51.i10.40

Створення системи електронного уряду України обумовлює необхідність істотного підвищення якості обслуговування (сервісів) з одночасним дотриманням вимог безпеки функціонування телекомунікаційної інфраструктури. Дотепер, на думку авторів статті, не вирішено в повному обсязі питання забезпечення конфіденційності персональних даних, захисту інформації, довіри до неї і самих систем, а також підтримки правового статусу інформації. Особливо важливими вбачаються проектування і впровадження засобів та методів захисту інформації, які забезпечують ефективну й прозору взаємодію різних систем. Із метою розробки рішення, яке дозволяє підвищити безпеку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного уряду та забезпечити необхідний рівень якості, визначено ключові поняття якості обслуговування (сервісів) — цілісність, доступність, безпека й конфіденційність інформації. Автори підкреслюють, що засоби, які використовуватимуться, повинні забезпечити надійну та безпечну роботу не тільки на етапі формування електронного уряду, але й з подальшим розвитком Індустрії 4.0. Сформульовано вимоги безпеки для забезпечення необхідної якості обслуговування. Для цього необхідно гарантувати фізичну захищеність, стійкість криптографічної системи, достатню потужність двосторонньої автентифікації, випадковість генерації ключів та вектора ініціалізації. Розроблено технічне рішення, яке підвищує безпеку функціонування телекомунікаційної інфраструктури. Його високі експлуатаційні характеристики забезпечено завдяки інтегрованій обробці інформації та прозорій взаємодії різних криптографічних середовищ в одному програмно- апаратному засобі. Розробка успішно реалізована як самостійний засіб криптографічного захисту і може бути використана як складова частина у системі електронного уряду України. 

Ключові слова: діджиталізація, цифрова економіка, електронний уряд, інформаційна безпека, якість обслуговування, криптографічний захист інформації.

1. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018р
2. Басанцов І.В. Корупція в Україні: сучасні реалії та ефективні засоби протидії: монографія. Суми : СумДУ, 2016. 113 с.
3. Про організацію робіт щодо створення Єдиної інформаційно-комунікаційної платформи органів державної влади: Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 04 жовтня 2012 р. № 501. http://www.krz.gov.ua/uk/activities_nkrzi/ruling2012/1349437554/
4. Про схвалення Концепції Єдиної інформаційно-комунікаційної платформи: Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 24 січня 2013 р.№34. http://www.nkrz.gov.ua/uk/activities_nkrzi/ruling2013/1359114941/
5. Про схвалення Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 918-р. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249570503
6. Зубарева Е.А., Белов С.В. Система электронного правительства Украины и способ повышения безопасности ее функционирования. Кибернетика и системный анализ. 2015. 51, № 3. С. 178–187. DOI 10/1007/s10559-015-9739-4
7. Бєлов С.В., Мартиненко С.В. Моделі побудови національної інфраструктури центрів сертифікації ключів та їх ризики. Зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). 2005. Вип. 28. С. 68–79.
8. Скляр Б. Цифровая связь. Теоретические основы и практическое применение. М. : Вильямс, 2003. 1104 с.
9. Зубарева О.О. Методи та засоби забезпечення завадостійкості і безпеки функціонування мереж технології WіMAX : дис. … канд. техн. наук: 05.13.05. К. : Нац. авіац. ун-т, 2013. 173 с.
10. Зубарева Е.А., Шевцова Е.В. Системный анализ процессов передачи мультимедийного трафика в беспроводных сетях видеоконференцсвязи повышенной помехозащищенности. Електроніка та системи управління: зб. наук. пр. 2010. 2(24). С. 114–122.
11. Анкудинов Г.И., Стрижаченко А.И. Сети ЭВМ и телекоммуникации. Архитектура и протоколы. СПб : СЗТУ, 2001. 92 с.
12. Top 10 Strategic Technology Trends for 2017. Gartner. 14.10.2016. ID: G00317560
13. Система обеспечения информационной безопасности сети связи общего пользования. Общие положения: ГОСТ Р 53110-2008. Введ. 2009-10-01. М. : Ростехрегулирование, 2009. 22 с.
14. Берлин А.Н. Цифровые сотовые системы связи. М. : Эко-Трендз, 2007. 296 с.
15. Патент на корисну модель 67369 Україна, МПК(2006.01) H04L 9/14. Пристрій криптографічного захисту інформації для реалізації криптографічних алгоритмів з використанням математичних примітивів. Заявники та патентовласники С.В. Мартиненко, С.В. Бєлов, О.О. Зубарева та ін. № u201115298; заявл. 23.12.2011; опубл. 10.02.2012, Бюл. № 3.
16. Воройский Ф.С. Информатика. Энциклопедический словарь-справочник: введение в современные информационные и телекоммуникационные технологии в терминах и фактах. М. : ФИЗМАТЛИТ, 2006. 768 с.