ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ

Завантажити статтю

УДК 004.9

Палагін Олександр Васильович, Академік НАН України, доктор технічних наук, професор, Заслужений винахідник України, заступник директора з наукової роботи, зав. відділом Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, м Київ

pages 104-123

DOI: https://doi.org/10.34229/1028-0979-2021-5-9

Розглянуто інформаційно-технологічні засоби керованої еволюції як основи трансдисциплінарного підходу до побудови наукової картини світу з позицій ноосферної теорії В.І.Вернадського та оцінки складності системи, що еволюціонує. Ноосферна теорія апелює до наукової думки, здатної скерувати еволюційний процес для створення гармонійної єдності в системі «Людина — Природа». Вона стала основою концепції сталого розвитку людського суспільства. Головна задача керованої еволюції — побудова Наукової картини світу, що пов'язане з вирішенням складних наукових і практичних проблем на основі єдиного погляду на явища навколишнього світу з позицій всебічного врахування всієї безлічі факторів, які впливають на процес еволюції. Теорія трансдисциплінарності, що формується сьогодні на правах науки, може забезпечити вирішення цих проблем шляхом створення методів і засобів міждисциплінарної взаємодії при формуванні інтегральних знань. Прикладом такої взаємодії є цілеспрямована конвергенція дисциплін і відповідних їм технологій і як результат — створення перспективних кластерів конвергенції. Найбільш відомий сьогодні NBIC — кластер (нано–біо–інформаційно–когнітивні технології). Один з важливих постулатів трансдисциплінарності: знання законів природи єдине і неподільне. Досліджено головні аспекти когнітивної еволюції, яка об'єднує еволюцію механізму людського мислення (з домінуванням логіко-вербального типу) і вдосконалення життєвого циклу конструктивних знань і їх використання. Проаналізовано можливості сучасних когнітивних інтелектуальних технологій стосовно створення консолідованого інтелекту, онтолого-керованого ринку знань і національної багатогалузевої керуючої системи, здатної розвиватися по типу ОГАС В.М. Глушкова. У зв'язку з цим зроблено акцент на створення сервіс-орієнтованих систем дослідного проектування, здатних адаптуватися на безлічі класів задач, функціонально і інтелектуально розвиватися. підкреслено, що проекція роботи з загальної теорії еволюції на практичні потреби України в плані стратегії її сталого розвитку доречна і становить окремий вельми важливий напрям наукових досліджень і практичних розробок з прикладним використанням результатів і положень, сформульованих у даній статті.

Ключові слова: когнітивна інтелектуальна технологія, трансдисциплінарні наукові дослідження (ТНД), системологія ТНД, наукова картина світу, керована еволюція, ноосферна теорія, онтологічний інжинірінг, конвергенція технологій, кластер конвергенції, консолідований інтелект, нечіткі знання, колективна свідомість, краудсорсінг, соціальна психологія, дослідне проектування, евентуальний аналіз.

Читати повністю (російська)

  1. Загородний А.Г., Волков С.В., Онищенко О.С., Шестопалов В.М. В.І.Вернадський — вчений, мислитель, організатор науки. Вісник Національної академії наук України. 2013. №32. С. 8–37.
  2. Кристофер Чейз-Данн и Томас Д. Холл. Историческое развитие мировых систем. nsu.ru/filf/rpha/papers/dyn/evol-w.htm.
  3. Воскресенский А.Д. Социальные порядки и пространство мировой политики (историческая эволюция мировой системы. Полис. 2013. № 2. С. 6–23.
  4. Широков В.А. Эволюция как универсальный естественный закон (пролегомены к будущей теории эволюции). Часть первая. Бионика интеллекта. 2017. № 1. С. 3–14.
  5. Широков В.А. Эволюция как универсальный естественный закон (пролегомены к будущей теории эволюции). Часть вторая. Бионика интеллекта. 2017. № 1. С.3–18.
  6. Широков В.А. Эволюция как универсальный естественный закон (пролегомены к будущей теории эволюции). Часть третья. Бионика интеллекта. 2018. № 1. С. 3–18.
  7. Палагін О.В., Кургаєв О.П., Шевченко А.І. Ноосферна парадигма розвитку науки та штучний інтелект. Кибернетика и системный анализ. 2017. № 4. С. 12–21.
  8. Палагин А.В. Проблемы трансдисциплинарности и роль информатики. Кибернетика и системный анализ. 2013. № 5. С. 3–13.
  9. Прайд В., Медведев Д.А. Феномен НВІС–конвергенции: реальности и ожидание. Философские науки. 2008. № 1. С. 97–117.
  10. Palagin A.V., Shyrokov V.A. Principles of cognitive lexicography. Informational theories & applications. 2000. 9. N 2. P.43–51.
  11. Palagin A.V. Arrangement and functions of a Language world picture in semantical interpretation of natural language messages. Informational theories & applications. 2000. 7. N 4. P.155–163.
  12. Палагин А.В. Проблемы трансдисциплинарности и роль информатики. Кибернетика и системный анализ. 2013. № 5. С. 3–13.
  13. Колмогоров А.Н. Три подхода к определению понятия количества информации. В кн. Теория информации и теория алгоритмов. М.: Наука. 1987. 220 с.
  14.  Палагин А.В. Онтологическая концепция информатизации научных исследований. Кибернетика и системный анализ. 2016. № 1. С. 3–9.
  15. Палагин А.В. От учения о ноосфере к ОГАС. IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Глушковські читання». Київ. 2015. С.113–115 .
  16. Палагин А.В. Введение в класс трансдисциплинарных онтолого-управляемых систем исследовательского проектирования. Управляющие системы и машины. 2016. № 6. С. 3–11.
  17. Палагин А.В. Функционально-ориентированный подход в исследовательском проектировании. Кибернетика и системный анализ. 2017. № 6. С.185–190.
  18. Палагін О.В., Стрижак О.Є., Величко В.Ю. та ін. Комп’ютерна програма «Когнітивна
    ІТ-платформа ПОЛІЕДР (КІТ ПОЛІЕДР)» («POLYHEDRON»). Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 96078. 17.02.2020.